Академічна мантія: історія, традиція, стиль

Про що мріє кожен студент? Мабуть, закінчити ВИШ і отримати диплом. Проте, в ряді цих сподівань є ще одна заповітна мрія – одягнути мантію: гарний церемонний академічний одяг. І ця мрія, як стверджує більшість студентів є з американським коріння. Насправді, таку думку нам, європейцям, нав’язав зірковий Голівуд, на фільмах якого росте сучасна молодь. А традицію вдягати святкове студентське вбрання зародила все ж таки Європа.

Сучасне значення слова «мантія» походить від  англійського «roba» (старовинна мантія), яку носили під «cappaclausa» (церковне вбрання), що нагадувало довгий чорний плащ. Таку належність зовнішнього вигляду мало мати і студентство у епоху Середньовіччя. Тому першовитоки сучасної моди вдягати академічну мантію починаються із раннього Середньовіччя. Саме тоді всі освітні заклади, які існували в Європі мали велику прив’язаність до релігії, а точніше – мали статус церковних навчальних закладів. В таких освітянських центрах науку викладали спочатку монахи-ченці, які й ходили в келійному одязі. Одяг студентів мало чим відрізнявся від одягу їхніх наставників: чорні або темно сірі сутани, які повністю закривали тіло. Це вбрання було щоденним і не мінялося до ренесансних часів, і лише згодом мантія стала церемоніальним атрибутом. Такі старовинні університети, як Кембридж і Оксфорд внесли свій стиль в історію академічної мантії. Таким чином для великих університетських свят появилися елегантні туніки, які вперше за всю свою історію мали червоний колів, відкриту структуру, а рукави буди розлогими і короткими. Саме цей започаткований стиль став праобразом класичної академічної мантії.

Свою цікаву та давню історію має і такий академічний аксесуар, як шапочка-конфедератка. Вона, як раніше, так і зараз вважається головним атрибутом людей із науковим ступенем знання: бакалаврів, магістрів, аспірантів, професорів і т. д. Цей головний убір в епоху Середньовіччя для повсякденного вжитку заміняли гостроверхі за покроєм капюшони. А право носити чотирикутні шапочки мало тільки духовенство вищого чину. Чотирьохгранна шапочка-конфедератка означала єдність багатогранності та різноманітності життя та мудрої стійкості тих, хто здобув найвищі знання. Зараз конфедератку має право вдягати кожен, хто дотичний до науки. Проте стиль і колір цього аксесуару повинен відповідати науковому ступеню освітянина. Цей головний убір також має ще один цікавий елемент – китицю або бонет, який є надзвичайно важливим. Саме за цим аксесуаром можна розпізнати, який науковий ступінь досягла людина. Ті, хто продовжують здобувати знання – носять китицю з правої сторони конфедератки. А  у випускників-магістрів або ж бакалаврів цей академічний атрибут має розташовуватися зліва. В старих університетах ще досі збереглася традиція урочистого переміщення китиці, коли людина покидає навчальний заклад або ж продовжує науковий труд. Також бонет прикріплюють до дипломів студентів-відмінників на урочистостях з нагоди закінчення університету.

Ще одна важлива традиція одягання урочистого академічного одягу – це колір вбрання, який повинен відповідати ступеню наукових здобутків науковця або ж студента-випусника. Як уже згадувалося, в часи Середньовіччя колір навчального вбрання був строгих тонів: чорний або темно-сірий. Тоді колірну розкіш могли собі дозволити лише представники вищого духовенства – насичено червоні або білі сутани з чорними елементами-символами священства. Через століття навіть строгий академічний одяг піддався моді. Відтак студентство не гребувало найрізноманітнішою гамою кольорів і відтінків свого святкового вбрання. А єдиний колірний стиль був започаткований аж у 1895 році. Саме тоді Міжуніверситетська комісія запровадила Кодекс академічного одягу, відповідно до якого кожен рівень здобутих наукових знань мав свій колір святкового академічного вбрання. Сьогодні, за європейською модою – це жовтий колір мантій для спеціалістів та бакалаврів, а червоно–багровий  – для магістрів. Американська традиція пропонує синій і червоний кольори відповідно.

Історично так склалося, що зараз мантія – є атрибутом лише урочистих університетських подій. Проте й по сьогодні ще існують такі навчальні заклади, де студенти щоденно ходять в академічному одязі. До прикладу, у Кембриджських коледжах мантії пристосували до повсякденного вжитку: це є зменшена версія мантії бакалавра гуманітарних наук по коліно, або мантія Оксфордських Коммонерів (студентів-нестіпедіатів), яка являє собою безрукавну мирську мантію з двома стрічками на спині. У Кембриджі більшість коледжів мають свій відмінний дизайн мантії: як у кольорі, так і  у фасоні. За твердженням англійських психологів, таким чином людина адаптовує себе до серйозного і цілеспрямованого майбутнього: спочату шкільна форма, згодом повсякдневні мантії у вищих навчальних закладах, а потім класичні строгі костюми на роботі – стимулюють особистість для найкращого її морального і в тому числі фінансового розвитку.

Як бачимо, європейська традиція одягання мантії на урочисті університетські події зробила чималий поступ для академічної культури загалом. Відтак щорічно кожен навчальний заклад готується до знакової події – випуску нових спеціалістів і науковців. В українських ВИШах теж традиції церемоніального вигляду випускників збереглися сповна. Кожен студент, який закінчив свій навчальний заклад має право здійснити свою мрію – вдягнути святкову мантію і отримати диплом. Для цього потрібно зовсім небагато: кожнорічно успішно здати сесію, захистити свій науковий ступінь і придбати собі урочистий одяг. Аби повний «університетський комплект» зменшити у ціні, багато студентів-випускників замовляють собі мантії на прокат.  Така процедура не лише економніша фінансово, але й менш затратна у часі. Зараз сервіс прокату урочистого вбрання є на найвищому рівні: колір, фасон, розмір, ба й навіть – додаткові аксесуари під власний стиль. Тому не пропустіть нагоду здійснити справжню урочисту студентську мрію!